До Комітету з проведення змагань Федерації футболу Іршавського району на початку тижня звернулася команда ФК “Сільце” з проханням зіграти матч 12-го туру Чемпіонату Іршавського району проти команди ФК “Лоза” на тиждень раніше у зв’язку з бажанням команди взяти участь в міжнародному турнірі. Оскільки прохання погоджено з суперником і дата проведення не суперечить дотриманню спортивних принципів, то вирішено задовольнити заяву ФК “Сільце”. Отже перший матч 2-го кола Чемпіонату Іршавського району – 2017 буде зіграно вже цієї неділі на стадіоні в с. Сільце. Початок ігор стандартний: юнаки – 15:30 год., дорослі – 17:00 год.

Про підсумок чергового сусідського дербі в рамках Кубка Іршавського району дізнавайтесь далі…

Виїзна перемога тижневої давності додавала впевненості в душі зарічанських фанів, що саме їх улюбленці стануть тими обраними, які увійдуть в історію футболу Іршавського району як фіналісти кубка. Однак, щоб втілити цей задум у життя слід було не створити подібне алаверди, з різницею в два, а ще гірше на двійко сухих голів, у подарунок супернику в повторному поєдинку на рідній спортивній арені. Сам матч пройшов на зустрічних курсах і навіть на певний час подарував надію гостям на самому старті.

На початку першого тайму трохи активнішими були парубки з Боржавського, які провели кілька атак по центру та лівим флангом. Головну скрипку в них відігравали Юрій Брич, Михайло Жабко, Михайло Брич-старший та Володимир Чекан. Одну з таких наступальних дій лівим краєм зі зміщенням до центру штрафного майданчика й завершив влучним ударом останній із цього креативного квартету. Волошин був явно не готовий до такої прудкості від Володимира, бо не зумів зреагувати й дуже швидко вперше вийняв м’яча із сітки – 1:0. При цьому, рахунок став дуже хитким із позиції двоматчевої дуелі й змусив господарів нервувати. Перебороти цей локальний стрес допомогли два креативні гравці «Заріччя» – один із Шерегіїв а саме той, якого футбольна громадськість краю чомусь тісно повязує із вічно зеленою флорою нашого краю, та вишколений у минулорічних вищолігових боях за «Мункач» – Булеза. Перший, той що Василь, активними дриблінгом на завершенні наступу по центру заробив право на штрафний із гросмейстерської позиції – метрів із шістнадцяти. А другий, той що Юрко, обвідним пострілом залишив статистами всіх опонентів, включно з тими, що були в стінці, й змусив зробити Василя Цупика відчайдушний, не інакше як «контра спем сперо», стрибок та виймати наповнений сумом м’яч із-за своєї спини – 1:1.

Господарі могли закріпити свій успіх на 21-й та 24-й хвилинах. У першому випадку змістовна атака із поступовим зміщенням на її завершенні з лівого краю штрафнгого майданчика на протилежний, за активної участі Караслая, Ільницького та Івана Шерегія. Останній із цього тріо опинився на вбивчій ударній позиції, та не зміг як слід пробити й довів до розпачі своїх фанів на трибунах та до радості численних уболівальників із Боржавського. У другому епізоді Іван також опинився в центрі уваги, та цього разу був просто не фарт, коли він відгукнувся в карній зоні на простріл із кутового з правого флангу від Юрія Булези й пробив зовсім трохи вище поперечини.

Опоненти в боргу не залишились і через чотири хвилини прорвались по правому флангу. Михайло Брич, той що Іванович віддав середній пас уперед на Юрія Брича, а той промчав прямо та трохи лівіше й метрів із десяти росзстрілював ворота «Заріччя». Волошин зумів відбити цей дуже складний удар, продемонструвавши свій найкращий сейв. При цьому, не обійшлось без частки фарту, бо поліеританова куля після зустрічі з кулаками Владислава полетіла зовсім трохи повз праву стійку його воріт й зберегла для господарів позитивний настрій на тайм другий.

Початок другого тайму, як і кінцівка першої половини матчу, пройшла у в’язкій боротьбі, тому досвідченим любителям яскравої гри доводилось нудьгувати, а деякі з них у розпачі згадували про те, як вони в молоді роки могли грати набагато яскравіше. Натомість, прихильникам «боротьби на кожному клаптику поля» було на що подивитись, бо саме в цей час вирішувалась доля путівки до фіналу. У підсумку цих баталій за перетоптаний грунт зарічанського стадіону, господарі, зусиллями Юрія Булези, Шишкіна, Ільницького, Попа та ще кількох партнерів, не програли центр поля й змусили опонентів розраховувати тільки на контратаки, що при негативному рахунку бло не надто прогресивним тактичним ходом для колективу з Боржавського. До всього цього, певний кураж зловив Юрій Костак, який не тільки уважно діяв на своїй позиції в центрі захисту, а вчасно підстраховував партнерів на флангах.

Відтак, перше, хоча б якесь, загострення від гостей відбулось аж на 56-й хвилині, коли на завершенні чергової атаки зі зміщенням із лівого краю штрафного майданчика на протилежний його край, за участю Чекана, Юрія Брича та Мошколи, останній із цього тріо підступно пробив із середньої дистанції повз праву стійку.

Через три хвилини відповіли й місцеві зірки, коли на чергову подачу з кутового з правого флангу на одинадцять метрів відгукнувся свій Михайло Брич, який одним дотиком зупинив м’яч, а другим торканням сильно пробив поруч із правою стійкою. Після цього майже всю середину тайму команди провели в боротьбі на підступах до штрафних майданчиків. Зарічанці цілком виправдано й прагматично зробили акцент на відбиття зусиль суперника й практично не рухались уперед великими силами. На вістрі змушував бути уважним захисту суперника тільки Михайло Брич, який робив це без особливої підтримки з глибини.

Кінцівка, коли обидва колективи помітно підсіли, дією променів пекучого сонця, була трохи цікавішою й дала надію гостям хоча б на локальну мінімальну перемогу в окремо цьому двобої. На 81-й хвилині Юрій Брич заробив право на штрафний удар метрах у двадцяти п’яти від воріт. Геревич підступно пробив зовсім трохи вище поперечини. Волошин можливо й контролював політ м’яча, та якби він досяг цілі, то Владиславу довелось би продемонструвати все, на що він здатний. Через три хвилини Юрій Брич міг і сам перетворити свою активність у вдвічі більшу цифру на табло, коли скористався хвилинною невпевненістю захисту опонентів, та з дуже вигідної позиції пробив поруч зі стійкою.

Останній шанс засмутити майже непробивного Влада у команди з Чингави був на 89-й хвилині, коли Мошкола ударом трохи вище поперечини, дозволив замкнути простріл із правого флангу від Поповича «Заріччю» довести свою безпрограшну кубкову серію до трьох матчів поспіль. Та у фіналі підодопічні Сергія Караслая матимуть свого найсильнішого для цього сезону опонента – «Бужору», яка до речі має аналогічну діючу безпрограшну серію. Кому вдасться збільшити це триматчеве досягнення, той і підійме над головою один із найпрестижніших районних трофеїв Центрального Закарпаття. Про це точно довідаємось безпосередньо на іршавському стадіоні «Авангард» у четвер 24-го серпня, в день Незалежності України починаючи з сімнадцятої години за столичним часом.
Арбітр – Михайло Райда.
Асистенти – Іван Попович та Вадим Рубей.
«Заріччя» – «Боржавське» – 1:1 (за сумою двох матчів – 4:2).
6 серпня, с. Заріччя, стадіон ФК «Заріччя», ясно та спекотно, 300 глядачів,
Голи: Юрій Булеза, 12 –Чекан, 6.
«Заріччя»: Владислав Волошин, Юрій Костак, Владислав Машіко, Аркадій Гасинець, Олександр Поп, Іван Ільницький, Василь «Шишкін» Шерегій, Юрій Булеза, Сергій Караслай-молодший, Василь Булеза, Іван Шерегій (Олександр Зан, 54).
Запасні: Іван Фущич, Василь Фельцан, Віталій Кузьма, Михайло Брич.
президент – Сергій Караслай-старший.
«Боржавське»: Василь Цупик, Михайло Брич – старший, Михайло Брич – молодший, Юрій Брич, В. Ю. Брич, Іван Гербик, Богдан Геревич, Михайло Жабко, Іван Костак (Михайло Мошкола, 41), Іван Марущак, Володимир Чекан.
Запасні: Василь Полянський, Ярослав Гербик, Іван Попович, Михайло Чейпеш.
президент – Михайло Брич-старший.

Євген СВИЩО

В неділю, 06 серпня, визначаться фіналісти Кубку Іршавського району, який після трирічної перерви знову внесено до календаря футбольних змагань краю. Приємно відзначити, що незважаючи на участь в турнірі команд з обласного чемпіонату, представники районної ліги не виглядають статистами і гідно протистоять фаворитам. Хто б міг подумати під час злощасного матчу чемпіонату між “Будівельником” та ФК “Сільце”, що наступний суперник завітає до Приборжавського аж через через два з половиною місяці і це буде представник вищої обласної ліги? Причому чекає на іршавчан не легка прогулянка, а справжня битва за вихід у фінал. Зважаючи на принциповість поєдинку, Федерація футболу Іршавського району нагадує вболівальникам, що згідно Регламенту Кубку Іршавського району з футболу: “…на етапах Кубку, які проводяться з двох ігор, переможці визначаються за наступними показниками команд у матчах на своєму полі та на полі суперника:
а) краща різниця забитих і пропущених м’ячів;
б) якщо різниця забитих і пропущених м’ячів у двох матчах однакова, до наступного етапу виходить команда, яка забила більшу кількість м’ячів на полі суперника;
в) якщо команди забили однакову кількість м’ячів на полі суперника, то після завершення другого матчу призначаються два додаткові тайми по 15 хвилин. У разі якщо за підсумками додаткового часу не було забито м’ячів, для виявлення переможця призначається серія одинадцятиметрових штрафних ударів згідно з правилами ФІФА.”
Тож районна федерація бажає командам показати класну гру, а вболівальникам (особливо приборжавським!) бути гідними досягнень рідних футболістів, які вже вдруге в сезоні намагатимуться пробитися до фіналу офіційних змагань у грі з дуже непростим суперником.

Про те, як «будівельникам» вдалось зупинити хвилю іршавських атак дізнавайтесь далі…

На цей півфінальний двобій кубка Іршавського району з футболу зібралось чимало фанів. Вочевидь, іршавські ультрас очікували хорошої результативності від своїх улюбленців, та сталось диво й голи десь загубились на шляху з Лози на «Авангард». Причин може бути кілька: недооцінка суперника цілком ймовірна, недостатня зіграність головних зірок основного складу з вкрапленнями із юнацької «Бужори», далеко не стовідсоткова, м’яко кажучи, реалізація нагод, можливо пов’язана з певним спадом у грі команди, який проявив перші ознаки ще в грі з рахівськими «Карпатами».

Зі старту й до завершення цього двобою присутні фани переконалися, що іршавцям важко долати добре вибудовану, високо ешелоновану оборону. Інакше як пояснити, що в першому таймі бужорці тримали лобду майже тотально, а небезпека при цьому поділилась майже порівну біля обох воріт? Уперше господарям вдалось продертись на 13-й хвилині, по центру зі зміщенням трохи вправо. Бобик коротко віддав уперед на хід Марковцію, а Даниіл метрів із десяти  пробив поруч із правою стійкою, на щастя для воротаря, якому було важко дістатись до цього м’яча.

Опоненти огризнулися хвилин через десять аналогічним наступом по центру з тією лише різницею, що опорники місцевих не дозволили дійти до карної зони. Та це не збентежило вишколеного в обласних боях, за минулорічну «Боржаву» з Довгого, Бурча. Іван пробив метрів із двадцяти поруч із лівим верхнім кутом воріт. Ще через тринадцять хвилин на простріл із лівого флангу Олександра Михайлеця на дальньому правому куті штрафного майданчика відгукнувся Бобир. Роман пробивав із прицілом у ближній кут, та його постріл відчайдушно заблокували суперники.

На 43-й хвилині після прострілу з правого флангу від Бобика відбулось кілька спроб пробити. Приборжавці змогли їх локалізувати й винести, та недалеко й Василь Кормош другим темпом пробив із ходу метрів із двадцяти двох над правою девяткою.

Через дві хвилини Мирослав Мудра, на завершенні наступу по центру, прицільно пробивав метрів із шістнадцяти, та  його постріл заблокували й м’яч рикошетом відлетів управо на Бобика. Назар додавав метрів із вісімнадцяти, та спроямував поруч із ближньою стійкою, зберігши на табло сухі цифри.   

Початок другого тайму був відносно найкращим відрізком «Бужори» в цьому поєдинку, та це зовсім не стосується реалізації моментів, над якою варто попрацювати перед матчем відповіддю. На 49-й хвилині найкраща нагода забити була в Мудри, який опинився на майже вбивчій ударній позиції метрів із десяти й потужно пробив у дальній правий кут, та правий захисник Василь Глебена вчасно змістився в центр карної зони й самовіддано кинувся під м’яч і той рикошетом від його ноги полетів трохи вище поперечини, нга щастя для Михайла Ісака, який не міг зреагувати. Через три хвилини Бобик пробив на техніку метрів із двадцяти п’яти й влучав під поперечину. Та Ісак, який колись як і Назар пройшов школу юної «Бужори», зреагував.

На 59-й хвилині Кохан завершив атаку по центру зі зміщенням вліво точним ударом у ближній кут. Воротар «Будівельника» у падінні зумів зреагувати. Через шість хвилин Олександр Головко заробив право на штрафний, на завершенні наступу лівим флдангом, а Глебена зі штрафного влучно пробив. Сухан зреагував на цей постріл. Через дві хвилини Ісак парирував влучний удар від Березная в ближній  правий кут. Ще через дві хвилини Бурч заробив право на штрафний удар із дуже хорошої позиції – метрів із  вісімнадцяти по центру. Бобир обвідним ударом намагався влучити в лівий верхній кут, та м’яч оминув ворота лівіше цілі.

Чим ближче було до фінального свистка, тим менше гостроти відбувалось біля воріт. Та все ж колективи, ніби натякаючи про те, що на стадіоні села  Приборжавське за тиждень буде гаряче, обмінялись атакувальними випадами на 89-й та першій доданій арбітром хвилинах. Спочатку на якісний навіс Володимира Завадки з кутового з лівого флангу в центрі карної зони  відгукнувся Іван Довгінко й пробив головою над поперечиною. У другому епізоді Михайлець скористався коротким пасом від партнера, на завершенні атаки лівим флангом, і метрів із десяти влучив у ближній кут. Сухан зреагував на постріл Олександра й зберіг для «Бужори» надію на гол уже за тиждень на чужій арені в Приброржавському.

Там, де вапно знаходить довгоочікувану тару, «Будівельник» безумовно матиме фору у вигляді домашнього газону та своїх уболівальників, примножених довжанськими ультрас. А от іршавці отримають уже на виїзді ще одну нагоду розшифрувати рецепт захисного цементу від приборжавських майстрів, бо в іншому випадку захисту почесного титулу діючого володаря кубка може й не відбутися. А це може дати певні репутаційні втрати для цього клубу з багатими футбольними традиціями.

Арбітр – Іван Біров.

Асистенти – Віктор Савко та Василь Ливдар.

«Бужора» Іршава – «Будівельник» Приборжавське –  0:0

30 липня, м. Іршава, стадіон «Авангард», ясно та спекотно, 350 глядачів.

«Бужора»: Василь Сухан, Едуард Шкіря, Дмитро Чубірка, Іван Кинів, Михайло Бізіля, Назарій Бобик, Даниїл Марковцій (Іван Довгінко, 63), Іван Костак, Василь Кормош, Станіслав Кохан, Мирослав Мудра.

Запасні: Василь Березнай, Михайло Кормош, Василь  Кинів, Петро Кляп, Василь Галас, Володимир Завадка.

Тренер – Михайло Рацин.

Президент клубу — Василь Лазорик.

«Будівельник»: Михайло Ісак, Тарас Полончак, Василь Глебена, Дмитро Головко, Василь Гринюк, Іван Бурч, Вячеслав Крюков, Іван Шпак (Михайло Ісак, 26), Олександр Головко (Ігор Біклян, 76), Роман Бобир, Олександр Михайлець.

Запасні: Михайло Петровці, Віталій Ісак.

Тренер – Вячеслав Крюков.

Президент клубу — Андрій Ісак.

Євген СВИЩО