Про те, як представник районного чемпіонату влаштував «Анинець-гол-ток-шоу» й відправив один із елітних клубів Іршавського району в кубковий резерв, дізнавайтесь далі…

 Сказати, що на «Авангарді» трапилось щось неординарне, це нічого не повідомити. Навіть у найжахливіших снах підопічні Білана не могли очікувати рахунку, який арбітр Тарас Шопа записав у підсумковий протокол. І це тільки чвертьфінальна стадія одного з найпрестижніших районних турнірів Центрального Закарпаття, а далі мабуть буде ще й ще…
Заради справедливості, або щоб хоча б щоб знайти яке-небудь пояснення, що могло вплинути на такий перебіг, слід зазначити, що зі старту в складі середняка Західної зони першої обласної ліги ми не побачили звичних Терпая, Івашка, Фущіча та Ороса. Утім, решта гравців були на своїх позиціях й фани чекали від них звичного для останніх місяців тріумфального переможного походу до чужих воріт. Попервах все було ніби й нічого. На межі другої-третьої хвилин перший «ба-бах» із-за меж карної зони жуніор-перспекта Кормоша повз ліву стійку дав певну надію. Та суперник намагався відповідати контргрою, попервах без ударів, бо останній пас ніяк не проявляв себе. Четверта хвилина могла зламати все, та Копин повернувся на допомогу захисникам і виносом залив інфарктну пожежу й далі всі дружно заблокували кілька спроб ударами роздути її другим темпом. Ще через три хвилини багатоходівка віялом зліва зі зміщенням до центру Сабова – Тараса Глеби – Білана та Глеби Юрка завершилась першим влучним ударом останнього. Мотринець намагався взяти в руки, та зрикошетило. Щастя Івана, що повз браму, за лицьову лінію. Кутовий за кутовим, де «Глеба подав – Глеба замкнув», рахунку не змінив.
Ближче до середини тайму Анинець почав шукати позицію попереду й партнери частіше довгими та короткими пасами шукали Павла.
Мотринець парирував удар із відскоком із далеку від Білана, додавши впевненості, що він надійний, як ніколи. На чотирнадцятій хвилині перший дзень-дзелень для Сашка Сабова. Ефектний пас п’ятою Булези й Терпай б’є з правого кута воротарської, щастя Боже – повз. Через хвилину сольний прохід Глеби Тарасика й простріл на ділянку перед воротарським майданчиком, та партнери віддали цей шанс коту під хвіст. Далі схожий шанс у Білана, та підвів такий елемент майстерності як «обробка м’яча». Здавалось правий край захисту «Греблі» тріщить і за якусь мить розійдеться в найслабшому місці. Та ситуацію врятував шанс, який використали на двісті відсотків. Під час атаки правим флангом гравець «Сільця» не віддав лівіше, а пішов у не надто обґрунтований дриблінг, і втратив. Довгий «пас черпачком» на Анинця й подальша безпорадність партнерів в «зеленому кольорі» стали вироком такій халатності. Павло для відкриття рахунку облюбував правий кут – 1:0. Після цього суттєво побільшало ударів і від його партнерів, та довгі й середні паси черпачками та розрізні, між гравців, продовжували нести найбільшу загрозу. На 31-й хвилині мали подвоювати рахунок, коли Анинець віддав правіше на Терпая, а Сергій переадресував у центр штрафного майданчика на Булезу. Василь практично розстрілював Сабова, та Сашко дивом врятувався від голу. Показником, що щось не так у «захисному сілецькому королівстві» було поступове збільшення кількості стандартів біля їх воріт. А от забили їм у швидкому відриві, після того, як нейтралізували черговий стандарт суперника. Головнич віддав по правому флангу на хід Анинцю. Павло зміщуючись лівіше зібрав на собі трьох опонентів і викотив м’ячик на вільного Булезу. Василь виграв персональну дуель від Сабова – 2:0. Через дві хвилини Дмитро Глеба заробив штрафний із правого флангу. Білан виконав удар-простріл на протилежну стійку. Кинів міг замкнути, та зась. У інших випадках бувало й до штрафної доходили, та подібних шансів не мали. Так і дограли тайм у обміні намаганнями.
На старті тайму другого Анинець мав обзавестися дублем, коли джокер синіх Брич вивів Павла на воротаря, та той «бахнув» вище. Утім, нападник одразу виправився, коли вчасно відгукнувся на якісну верхову подачу з кутового Булези й вколотив у лівий кут – 3:0. Не встигли розіграти з центра, як повторилась ситуація з першим голом. Знову одного з гостей понесло в досить абсурдні фінти, замість пасу, й сталось на тому ж фланзі. І знову перехват, пас на Анинця, який додав м’яч під ліву стійку – 4:0.
На межі 56-ї-57-ї могли скоротити. Після прострілу з правого краю Дмитра Глеби Мотринець не зумів взяти намертво й Шпак міг додати, та влучив ногою замість м’яча у воротаря. Через одинадцять хвилин Дмитро вже міг сам пробити з правого краю штрафної, та замешкався й змушений відкотити під удар іншому Глебі – Юрію й той підступно з відскоком влучив ближче до правої, ніж до лівої, стійки. Мотринець зумів парирувати. Сабов зробив те ж саме з пострілом Юрковича, який той виконав із далеку на 72-й хвилині.
А от упоратись із ударом головою Сочки, який на дальній стійці замкнув подачу Білана зі штрафного з лівого флангу, Іван уже не зміг – 1:4. Та подальші атакувальні дії ні до чого подібного не призводили й змушували «зелених» нервувати. А от за дві хвилини до початку доданих до тайму хвилин вони мали відчути на собі покер Анинця, який вколотив м’яч у сітку. Та асистент арбітра підняв прапорець. Неозброєним оком було важко, в динаміці, помітити чи був найближчий до чужих воріт Булеза в офсайді. А от Павло, на якого адресував свою скидку головою Кобаль, явно перебував поза положенням, мінімум на півтора метри. Тут, як кажуть, претензії фанів «Греблі» щодо дій арбітражу були цілком обґрунтовані. Утім добре, що такий людський фактор цього разу суттєво не вплинув на те, хто пробився до півфіналу. До завершення матчу команди створили майже рівну кількість на пів-моментів, жоден із яких не змінив цифри на табло. «Сині» впевнено виграли чергове сусідське дербі й на наступній стадії в двох матчевій дуелі опонуватимуть приборжавській торсиді. Чи вдасться будівельникам освоїти прислів’я «Ламати «Греблю», не будувати!» дізнаємось уже за тиждень-другий.

Арбітр: Тарас Шопа (Довге)
Асистенти арбітра: Василь Балега та Іван Попович (обоє з Ільниці).
ФК «Гребля»-ШОР – ФК «Сільце» – 4:1 (2:0)
29 липня, м. Іршава, головна спортивна арена Іршавської ОТГ – стадіон «Авангард», ясно, + 28 градусів, 300 глядачів.
Голи: Анинець, 24, 48, 50, Булеза, 39 – Сочка, 76.
«Гребля»: Іван Мотринець, Іван Горват, Віталій Дикий (Олександр Іванішко, 67), Богдан Геревич (Ярослав Лукачинець, 61), Федір Копин, Василь Булеза, Іван Головнич, Павло Анинець, Мирослав Кобаль, Сергій Терпай (Михайло Жабко, 65), Іван Сокач.
Запасні: Іван Брич.
Тренери – Олексій Маркович та Віталій Дикий, президент клубу – Іван Мотринець.
«Сільце»: Олександр Сабов, Михайло Брич, Іван Сабов, Юрій Юркович, Дмитро Глеба, Ростислав Матіко (Іван Кляп, 72), Ярослав Боднар, Михайло Кормош, Сергій Білан, Тарас Глеба, Юрій Глеба (Василь Мішко, 72).
Запасні: Василь Сочка, Іван Кинів, Іван Шпак, Ярослав Жуков, Богдан Сиксай.
тренер – Сергій Білан, президент – Сергій Лупак.

Євген СВИЩО

Для того, щоб потрапити на стадіон у Великих Ком’ятах, треба з центральної траси Волошина звернути на зовні непримітну, але з незвичною для закарпатських назвою, вулицю Вашингтонську. Колориту місцевій футбольній арені додають високі елеватори місцевого заводу з виробництва собачого корму позаду північних воріт та трибуна-довгобуд, зовні схожа на одну з граней ацтекської піраміди. Саме тут довелося визначати кращого представнику обласного чемпіонату ФК «Заріччя» та аутсайдеру ІрЛіги ФК «Лоза» у боротьбі за вихід до півфіналу Кубку Іршавщини з футболу.
Керівництво лозянської команди в подяку місцевим футболістам, які складають кістяк команди Миколи Боршоша, вирішили кубкові матчі грати на Виноградівщині. На попередньому етапі збірна Лози-Ком’ят не без труднощів, лише за рахунок більшої кількості голів, забитих на виїзді, здолала непоступливу «Броньку» і в чвертьфіналі вийшла на добре знайомого та принципового суперника.
Можна було здогадатися, що голів цього дня вболівальники побачать вдосталь, адже незважаючи на останню позицію в районному чемпіонаті, ФК «Лоза» зарекомендувала себе атакуючою командою, яка не любить (а може й не вміє) «ставити автобус» в матчах з явно сильнішими командами. Та й у «Заріччя» назвати захист найсильнішою ланкою команди язик не повернеться. А тут ще й поле з незвично широчезними флангами (явно далеко за 70 метрів по ширині) явно спонукає до швидких контратак.
На правах фаворита, першими пішли перевіряти голкіпера суперника,зарічани. Вже на 6-ій хвилині Назар Бобик не зумів належним чином обробити пас Василя Шерегія і м’яч пішов на територію заводу. Через дві хвилині Юрій Булеза приклався до удару зі штрафного — м’яч пішов вище воріт.
Фатальною для господарів виявилась 13-та хвилина матчу, коли Віктор Зан видав грандіозний як для вчорашнього гравця юнацького складу ПАС довжиною в півполя на хід Юрію Булезі, який на швидкості технічно обробив м’яча в два дотики та перекинув через кіпера в сітку воріт — 1:0.
Другий гол не забарився — вже через чотири хвилини Володимир Томич відмінно реалізував удар зі штрафного — 2:0.
Приголомшені господарі зуміли відповісти лише через 10 хвилин — перший удар по воротах суперника наніс Михайло Кіш, але м’яч пішов вище воріт. Ще до завершення першого тайму суперники двічі обмінювалися гострими контратаками-зворотками, однак на перерву пішли за рахунку 0:2.
В другій половині гри команди діяли на зустрічних курсах з перевагою у майстерності гостей, але й господарі за рахунок міцнішого характеру двічі скорочували розрив у рахунку. Спочатку ветеран команди Володимир Мізун, який встиг кілька сезонів відіграти й за «Заріччя» вдало замкнув передачу Василя Стільника. Але вже за дві хвилини Василь Зан зумів точно викотити круглого під удар Назару Бобику, який відновив двоочкову перевагу.
Нарешті за п’ять хвилин до фінального свистка Цібеленко зумів вдруге подарувати надію місцевій публіці, продавивши захисника та відправивши кулю в ближній кут воріт. Однак блискавична контратака лівим флангом, яку завершив юний Василь Булеза, встановила остаточні 2:4 та оформила вихід зарічан до півфіналу, де вони спробують у двоматчевому протистоянні відквитати минулорічний програний фінал від іршавської «Бужори». Перший матч відбудеться на центральній спортивній арені Іршавщини вже в першу неділю серпня.

В Кубку Іршавщини з футболу починається найцікавіше – завтра в боротьбу вступають представники обласного чемпіонату. Центральним матчем чвертьфінальної стадії можна назвати протистояння в Дубрівці, де один з лідерів районного чемпіонату, місцева “Дружба” при шаленій підтримці спробує створити сенсацію у грі проти вищолігової іршавської “Бужори”. Розсудить суперників бригада арбітрів на чолі з Михайлом Райдою.
Ще один цікавий поєдинок зі статусом дербі на нас чекає у Великих Ком’ятах, де формальна ФК “Лоза”, в якій ключову роль виконують виноградівські футболісти прийматиме ФК “Заріччя”. Головним арбітром цього матчу буде Володимир Жабур.
Не менш запекла боротьба вируватиме на центральному іршавському стадіоні “Авангард”, де ФК “Гребля” спробує дати бій команді ФК “Сільце”. Рефері матчу – Тарас Шопа.
І єдина пара, з якої в півфінал точно вийде представник районного чемпіонату матч-відповідь зіграє в Приборжавському. Нагадаємо, що в першому матчі місцевий “Будівельник” здолав на виїзді у Великому Раківці ФК “Імстичово” з рахунком 2:1. Як і в першому поєдинку, команди розсудить Іван Біров.
Запрошуємо вболівальників відвідати цікаві матчі. Початок всіх ігор о 17:00 годині.

Саме такий маршрут доведеться здолати торішньому півфіналісту Кубку Іршавщини – приборжавському “Будівельнику” для того, щоб принаймні спробувати повторити результат 2017 року. Адже на відміну від негрівської “Скали”, яка відмовилася торік від участі в кубкових баталіях, ФК “Імстичово”, тимчасово переселившись у Великий Раковець, готове дати бій лідеру районного чемпіонату. Навіть незважаючи на кадрові втрати, яких встигли зазнати раківчани-імстичівці після важкого матчу в Ільниці, де місцевий “Шахтар” було пройдено лише в серії післяматчевих пенальті. Одразу двоє ключових гравців атакуючої ланки вже виїхали на заробітки: Сергій Попдякуник та основна ударна сила зелено-білих у кваліфікації – Михайло Тодавчич. Приборжавці теж поки змушені грати без двох футболістів основи Івана Бурча та Тараса Полончака. Вже в ході першого чвертьфінального поєдинку серйозного пошкодження зазнав лідер “Будівельника” В’ячеслав Крюков, вибувши з гри.
Нагадаємо, що це єдине чвертьфінальне протистояння представників районного чемпіонату і яке складається з двох матчів. В інших парах представники обласного чемпіонату поїдуть в гості до районних команд 29 липня. Це єдиний бонус, який мають районні колективи у протистояннях з обласними.
Отже ФК “Імстичово” та “Будівельник” Приборжавське мають додатковий стимул у боротьбі за місце в півфіналі, адже там волею жеребу вони точно уникнуть зустрічі з минулорічними фіналістами: іршавською “Бужорою” та ФК “Заріччя”. Загальне напруження поєдинку довго тримало на табло нулі, і коли вже здавалось, що справу голів суперники переносять на матч-відповідь у Приборжавське, спрацював вагомий аргумент “Будівельника” у вигляді прудкого нападника Романа Бобира, який за 15 хвилин до завершення відкрив рахунок у матчі, а на 90-ій хвилині подвоїв його.
Від нокауту раківчан-імстичівців врятував Артем Завадяк, який буквально напередодні матчу повернувся із заробітків на кілька днів, щоб відсвяткувати день народження сина і який зумів на доданій третій хвилині відквитати один гол, чим залишив для “Імстичова” певні практичні шанси на вихід у наступну стадію змагань. Однак для цього на виїзді доведеться застосовувати атакуючу модель гри і зараз керівникам команди доведеться тиждень сушити голову над стартовим складом. Чи вдасться їм це зробити – дізнаємось наступної неділі, а заодно спостерігатимемо цікаві поєдинки між дубрівською “Дружбою” проти іршавської “Бужори”, ФК “Греблі” проти ФК “Сільце” та дербі ком’ятівсько-лозянської збірної проти ФК “Заріччя”.

В обох парах кваліфікаційного раунду Кубку Іршавського району з футболу інтрига трималась до останніх секунд – і в Бронці і в Ільниці господарі перемогли з мінімальною перевагою, однак в обох випадках до наступного раунду пробились команди гостей: у першому випадку об’єднана команда Ком’ят та Лози за рахунок більшої кількості голів, забитих на чужому полі, в другому матчі об’єднана команда Раківця та Імстичова за результатами серії післяматчевих пенальті з рахунком 4:3.
Отже маємо наступні чвертьфінальні пари: