Про те, як важко довелось довжанцям на лівому березі рідної річки, дізнавайтесь далі…
Команда з Довгого більше звикла грати на правому березі Боржави як у чемпіонаті Закарпаття на рідній арені, так і на стадіоні в Приборжавському на стадії групового етапу Зимового відкритого зимового чемпіонату району. Тут же довелось зіграти по ліву руку за руслом цієї жовтої річки, та ще й спека біля теплиць як мінімум подвоююється, а дерева біля місцевого стадіону все не ростуть і не ростуть. Скажемо зразу спроба підопічних Василя Фірки не надто вдалася, та про все по порядку. Поєдинок можна сміливо йменувати грою невикористаних можливостей, бо якби довели до завершення хоча б усе найбільш реальне, то рахунок міг бути мінімум хокейним у будь-яку сторону.

Початок матчу пройшов на зустрічних курсах, тому й моменти одразу з’явились. Господарі намагались нав’язати боротьбу з перших хвилин і першими змогли двічі загострити ситуацію на 4-й та 7-й хвилинах. У першому епізоді Михайло Жабко заробив право на штрафний удар метрах у двадцяти від воріт. Брич влучно пробив, та Баран відбив цей постріл Юрія. У другому випадку Мошкола завершив наступ лівим флангом ударом у ближній кут . Дмитро знову парирував, та ще й Савко за мить до цього підняв прапорець. Гості не менш гідно відповіли на 8-й та 9-й хвилинах. Спочатку Бровдій завершив атаку по центру влучним пострілом у правий кут із ділянки перед одинадцятиметровою позначкою, та м’яч чиркнув стійку й полетів за ворота. Далі Симканич пробив зі штрафного з лівого флангу у дальній кут. Цупик відбив.

На 20-й хвилині на простріл зліва у карній зоні відгукнувся Брич-старший, який одним дотиком прийняв м’яч, а другим міг пробивати з дуже хорошої позиції, та Василь Боднар в останній момент виніс його від Михайла з-під ноги. Через сім хвилин Жабко заробив право на штрафний удар метрів із тридцяти, а Марущак пробив зовсім трохи вище поперечини. Ще через п’ять хвилин господарі створили свій чи не найгостріший момент. Жабко завершив наступ лівим флангом ударом впритул метрів із десяти і влучив у ближній кут. Баран не зміг зреагувати, та його від голу врятувала стійка, від якої м’яч зрикошетив за спиною Дмитра в центр воротарського майданчика й далі партнери винесли його подалі.

На 39-й хвилині аналогічне загострення по центру. Юрій Брич метрів із чотирнадцяти поцілив точно в лівий нижній кут. Баран у стрибку дістав м’яч з-під самісінької стійки, продемонструвавши свій найкращий сейв. Через шість хвилин Шандра виконав хорошу навісну передачу з правого краю на дальню стійку, де Іван Боднар ударом головою намагався переправити в ближній верхній кут, та пробив зовсім поруч зі стійкою.
Довжанці могли повести в рахунку уже на 45-50-й секундах другого тайму. Симканич середнім пасом знайшов у штрафному майданчику Шусту, а Вячеслав поцілив у дальній правий кут. Цупик не міг зреагувати, та Василя від голу врятувала стійка, від якої м’яч зрикошетив у поле. Через дві хвилини Шуста знову пробивав із десяти метрів, та Цупик вибіг із воріт і заблокував розстріл впритул. Ще через три хвилини чудову нагоду змінити нуль на один мали й господарі, коли Юрій Брич зі штрафного метрів із тридцяти чотирьох влучив у ближній верхній лівий кут. У Барана не було шансів відбити, та його врятувала поперечина, від якої м’яч відлетів у поле. На продовженні цієї атаки другим темпом Гербик прострілив на ділянку перед карною зоною, а Мошкола замкнув цю прередачу пострілом трохи вище поперечини.
На 53-й хвилині Іван Боднар завершив атаку правим флангом гарматним ударом у ближній верхній кут. Воротар «Боржавського» тільки поглядом супроводжував цей епізод, та його від голу врятувала поперечина. Та трохи згодом рахунок змінився. Спрацювала атака по центру за участю Мошколи, Михайла Жабка, Юрія та Михайла-старшого з Бричів. Останній із цього квартету на завершенні скористався коротким пасом від партнера й влучив у лівий дальній кут. Воротар стрибав, та не дістав – 1:0.

Через п’ять хвилин Якуб завершив атаку по центру ударом з дальньої дистанції поруч із правою стійкою. Ще через п’ять хвилин Жабко відібрав м’яч на лівому фланзі й віддав на ближній край штрафного майданчика на Брича, а Юрій влучив у ближній верхній кут, однак і цього разу поперечина врятувала гостей від голу.

На 73-й хвилині Василь Боднар виконав дальню передачу з лівого флангу метрів на п’ятдесят у штрафний майданчик на іншого Боднара, а Іван ударом головою влучив у лівий нижній кут. Цупик у падінні зумів відбити й забрати до рук. Та гол стався не там, де його можна було очікувати. Симканич виконав удар-навіс в район дальньої стійки. Воротар не чекав, тому змушений був виймати м’яч із сітки – 1:1. Та паритет протримався недовго, бо безумовно кращий гравець матчу Юрій Брич завершив атаку по центру зі зміщенням вліво результативним ударом під дальню стійку й в екстазі здійняв руки догори й після цього партнери відсвяткували це «купою малою», в рамках якої обійшлося без суттєвих ушкоджень – 2:1.

Через дві хвилини Симканич отримав середній пас на правому краї штрафного майданчика, фінтами розхитав двох опонентів і небезпечно та портужно пробив над поперечиною. Наступна атака у відповідь змусила Василя пожалкувати про те, що не пробив точніше,. Наступальна дія лівим фланггом, яку розпочав вкиданням із ауту на своїй половині поля Брич-молодший, завершили інші два Бричі. Михайло-старший коротко віддав на Юрка, а той метрів із 20-ти сильно вколотив м’яч під поперечину, забивши гол-красень, і оформив дубль – 3:1.

Хоча у гостей і було ще майже вісім хвилин дог фінального свистка, та щоб навіть скоротити рахунок у них не вистачило сил. «Боржавське» впевнено вийшло до півфіналу, чим забезпечило для «Заріччя» друге поспіль сусідське дербі, а вболівальникам додало адреналіну щодо чергового протистояння двох клубів із протилежних берегів Боржави. Котрий із цих берегів крутіший уже точно дізнаємось за тиждень-другий.

Арбітр Іван Біров.
Асистенти – Віктор Савко та Петро Ливдар.
«Боржавське» – «Боржава» Довге 3:1 (0:0).
23 липня, село Боржавське, стадіон «Сільський», ясно і спека, + 27 градусів, 300 глядачів,
Голи: Михайло Брич-старший, 55, Юрій Брич, 80, 85 – Симканич, 75,
«Боржавське»: Василь Цупик, Михайло Брич-молодший, Михайло Чейпеш, Юрій Брич, Михайло Мошкола, Іван Костак, Іван Марущак, Ярослав Гербик, Богдан Геревич, Михайло Брич-старший, Михайло Жабко.
Запасні: Василь Брич, Василь Жабко, Богдан Гнетило, Іван Попович, Василь Полянський, Михайло Русин, Володимир Чекан.
Президент – Михайло Брич.
«Боржава»: Дмитро Баран, Василь Боднар, Михайло Якуб, Василь Керечанин, Ярослав Шандра, Василь Симканич, Ярослав Шуста, Віктор Ганчич, Іван Боднар, Іван Бровдій, Ярослав Кертис.
Тренер – Василь Фірка.
Президент – Іван Цимбал.

Євген СВИЩО

Про перший чвертьфінальний поєдинок Кубку Іршавського району дізнавайтесь далі …

Участь у районних змаганнях трьох колективів із Іршави, Довгого та Заріччя, які наразі входять до десятки кращих команд Центрального Закарпаття, суттєво додає колориту майбутньому трофею, що дістанеться кращому кубковому бійцю Іршавщини. Для городян чвертьфінальна стадія була хорошою можливістю перевірити свою талановиту молодь, а приміська «Лоза» мала можливість спробувати свої сили з кращою любительською командою Центрального Закарпаття першої половини поточного року. Це неофіційне звання клуб із міста над Іршавкою дозволили отримати два фактори – домінуючий перед цим у Центральному Закарпатті «Мункач», який поступово переходить на професійні рейки, та якісна гра самих «бужорців» у першому та на старті другого кіл вищої ліги чемпіонату Закарпаття. Як бачите подразник у представників мотогоночного передмістя був ще той, тому від них вимагалась тільки повна самовіддача. А її підопічним президента клубу Миколи Боршоша, який відновив офіційний футбол у селі після 15-річної перерви, не позичати. Хоч і важко грати з набагато досвідченішими колективами, однак бажання видно неозброєним оком — молода команда — одна з небагатьох, які цього року взяли участь у всіх офіційних турнірах, що їх проводить районна федерація.

Матч пройшов на зустрічних курсах із незначною перевагою у володінні м’ячем гостей. Початок першого тайму був досить рівним. Перший по справжньому гострий момент стався на 9-й хвилині, коли Марковцій опинився в потрібному місці в потрібний час і ударом в правий кут замкнув простріл із правого флангу. Гульпа у стрибку відбив цей досить складний удар. Через сім хвилин Анатолій Стільник опинився на завершенні атаки правим флангом зі зміщенням до центру й вибіг на воротаря. Сухан вийшов з воріт уперед, скоротивши до мінімуму кут обстрілу, й ногою заблокував спробу розстрілу впритул.

На 21-й хвилині на черговий простріл із правого краю від Довгінка в центрі штрафного майданчика відгукнувся Бобик, який підступно пробив головою з відскоком від газону. На щастя для лозянців м’яч зрикошетив вище поперечини. Господарі відповідали помірними загостреннями зі стандартів, які в пожежному режимі ліквідовували захисники.

Гойдалки тривали досить довго, доки Марковцій на завершенні чергової атаки по центру на 33-й хвилині не впав у боротьбі з суперником у чужому штрафному майданчику. Жабур без вагань вказав на одинадцять метрів, з чим довго не погоджувались господарі, які вважали, що Даниїл впав зі своєї ініціативи. Мудра з позначки влучив у лівий кут. Гульпа вгадав, та не дістав і був змушений виймати вперше – 1:0. Місцеві фани акцентували асистенту арбітра, що мовляв Мирослав під час пробитття скористався недозволеним прийомом, та арбітр показав на центр поля й змусив уболівальників поринути у вир подальшої боротьби, у якій гравці «Лози» трохи перехопили контроль над м’ячем. Утім, суттєвих дивідентів їм це не приносило.

А от контратаки гостей, які найчастіше проходили по правому флангу, змушували опонентів раз-за-разом порушувати правила. Один із таких стандартів метрів із тридцяти виконав Мудра. Мирослав заскочив голкіпера зненацька, пробивши в той момент, коли його тезка з чужої брами завершував виставляти стінку. М’яч просочився крізь опонентів у «валькоподібній стіні» як вода через сито й зовсім поруч із воротарем залетів у сітку й підсумував рахунок першої половини двобою – 2:0.

На старті другого тайму Михайло Рацин кинув у бій найближчий резерв, та суті справи це не змінило. Іршавці, як і на старті тайму першого, переважали у володінні м’ячем і тільки рідкісні помилки окремих виконавців дозволяли супернику вибігати в контратаки, які вчасними виходами ліквідовував воротар. Самі ж «салатові» відповідали ще гостріше. Так, на 57-й хвилині Мудра відгукнувся на середню розрізну передачу зліва й обвідним ударом намагався влучити в правий кут, та захисники самовіддано кинулися під м’яч і одному з них вдалось заблокувати політ поліеританової кулі. Через дванадцять хвилин Анатолій Стільник ударом зі штрафного метрів із тридцяти двох цілив у правий верхній кут, та пробив трохи вище.

На 72-й хвилині Полянко на завершенні наступу по центру зі зміщенням вліво віддав середню передачу на Штаня й Олександр влучно пробив метрів із шістнадцяти. Сухан зумів зреагувати. Й одразу через хвилину відбулась «атака на атаку» й один із юних тінейджерів «Бужори» Кинів втретє вколотив м’яч у сітку, та асистент арбітра зафіксував у Василя офсайд.

На 86-й хвилині Онисько опинився на завершенні наступу правим краєм й намагався замкнути хорошу передачу пострілом із ходу, та трохи не влучив у рамку воріт. Через чотири хвилини гості могли довести справу до розгрому, коли на простріл із лівого флангу від Василя Киніва у карній зоні відгукнувся Завадка й ударом з ходу влучив у правий кут. Гульпа зреагував на цей підступний постріл від Володимира й зберіг більш помірний рахунок для своїх партнерів.

Утім, путівка до півфіналу перекочувала плавно перекочувала з передмістя на центральну арену Іршавської громади – «Авангард», де очікує на ще більш фартову з огляду на негрівський демарш, приборжавську команду. А от чи зможуть будівельники побудувати хоча б «сарайчик» на «головній вершині Іршавшини» побачимо вже за тиждень.

Арбітр – Володимир Жабур.
Асистенти – Олександр Паук, Віталій Свалявин.
ФК «Лоза» – «Бужора» Іршава – 0:2 (0:2).
Голи: Мудра 34 (з пенальті), 43.
22 липня, с. Лоза, стадіон «Сільський», ясно та спекотно, 250 глядачів.
ФК «Лоза»: Мирослав Гульпа, Анатолій Стільник, Олександр Штань, Юрій Козуб, Євген Сочка, Василь Полянко, Василь Стільник, Василь Келемен, Іван Онисько, Андрій Попович.
Запасні: Сергій Матішинець, Василь Симчера, Іван Костак, Олександр Ковач.
Тренер – Василь Світлик.
Президент клубу – Микола Боршош.
«Бужора»: Василь Сухан, Іван Костак, Дмитро Чубірка, Едуард Шкіря, Михайло Бізіля, Василь Кормош, Василь Данканич, Іван Довгінко, Назарій Бобик, Даниїл Марковцій, Мирослав Мудра.
Запасні: Іван Кинів, Василь Березнай, Василь Кинів, Петро Кляп, Володимир Завадка, Василь Галас.
Тренер – Михайло Рацин.
Президент клубу – Василь Лазорик.

Євген СВИЩО

Неприємна новина надійшла сьогодні до районної федерації – президент ФК “Скала” Негрово Василь Веждел повідомив, що лідер чемпіонату відмовляється від участі в турнірі, бо не в змозі виставити навіть стартовий склад на чвертьфінальну гру проти приборжавського “Будівельника”. Шкода, адже це протистояння обіцяло бути чи не найцікавішим у першому раунді змагань. Натомість приборжавці, чекаючи на суперника у півфіналі з пари ФК “Лоза” – “Бужора” Іршава, змушені обмежитися товариською грою з ФК “Кушниця”. Таким чином офіційне повернення на рідний стадіон після дискваліфікації, переноситься ще на два тижні.

Просимо звернути увагу, що врахувавши звернення керівництва обох команд, Комітет з проведення змагань Федерації футболу Іршавського району призначив проведення матчу ФК “Лоза” – “Бужора” Іршава на суботу 22 липня 2017 року о 15:00 годині. Всі інші матчі чвертьфінального раунду розпочнуться о 17:00 годині 23 липня (неділя).

Сьогодні в Малому залі Іршавської РДА відбулася процедура жеребкування Кубку Іршавського району з футболу сезону 2017 року. До участі в турнірі вдалося залучити 8 команд, серед яких троє представників Іршавщини з обласного чемпіонату (“Бужора” Іршава, “Боржава” Довге та ФК “Заріччя”) та п’ять учасників районного чемпіонату (“Скала” Негрово, ФК “Сільце”, “Будівельник” Приборжавське, ФК “Боржавське” та ФК “Лоза”). Згідно процедури жеребкування команди було розбито на два кошики: “сіяних” та “несіяних”. До числа перших згідно рейтингу увійшли “обласні” команди та лідер ІрЛіги за підсумками першого кола – негрівська “Скала”. У чвертьфіналі, де суперники зіграють по одній грі, “несіяні” прийматимуть “сіяних”. Півфінали ж складатимуться з двох матчів: вдома та на виїзді. Фінальний поєдинок зіграють на іршавському “Авангарді” на День Незалежності.
У чвертьфінальних поєдинках жереб визначив одразу два “дербі”: новоствореної територіальної громади – ФК “Лоза” проти “Бужори” та суперпринципове – “Сільце” проти “Заріччя”. Вдруге за місяць зустрінуться “Будівельник” та “Скала” – цей матч стане поверненням приборжавців на рідний стадіон, а довжани зроблять екскурсію вниз течією в сусідній район до Боржавського.
Нагадаємо, що востаннє Кубок Іршавського району розігрувався восени 2014 року, і чинним володарем трофею залишається Іршавська “Бужора”, яка в фіналі тоді здолала негрівську “Скалу”.

Минулого тижня зустріла свій перший 50-літній ювілей прекрасна жінка, найтитулованіша закарпатська футболістка Ганна Петрівна Костраба. Ще якихось вісім років тому вона грала на найвищому професійному рівні, досягши фіналу жіночої Ліги Чемпіонів УЄФА і здобувши за свою тривалу ігрову кар’єру купу нагород (восьмиразова чемпіонка та дев’ятиразова володарка Кубку Росії). Районна федерація футболу та вся спортивна громадськість Іршавщини приєднується до численних привітань і зичить ювілярці щастя, міцного здоров’я та безмежного натхнення у справі виховання юних футболістів та футболісток, якій Ганна Петрівна з притаманним їй завзяттям віддається повністю. Бажаємо мати вихованців, які досягнуть та перевершать спортивні досягнення вчительки. Многая літ!