Пройшовши шлях плей-оф Зимової першості Іршавщини за рахунок реалізації стандартних положень, футболісти «Боржави» і не думали щось міняти на фінальний поєдинок. А власне навіщо, коли суперники не можуть нічого вдіяти з цим довжанським лайфхаком? Вже на 6-ій хвилині Михайло Батрин чітко з кутового поклав м’яча на голову капітана «боржавців» Михайла Якуба і той, не помічаючи нікого поруч, переправив круглого в сітку. Володарі трофею сезону 2015 року одразу мали можливість розвинути успіх — Батрин пробивав з «точки Симканича», а Ігнатишин мало не повторив «подвиг» новодавидківського кіпера у фіналі ЛЧЗ – 2016. Нав’язавши супернику невигідний йому «повітряний футбол», довжани досить комфортно почувалися протягом першої половини гри — стартову десятихвилинку ударом вище воріт після навісу з правого флангу завершив Віктор Ловга.
Колекціонери «зимового посуду” із Заріччя (зберігають в клубному музеї трофеї зразка 2014 і 2012 років) оговталися лише наприкінці 15-ої хвилини, коли Юрій Булеза розіграв кутовий з Василем Шерегієм і той пробив у дальній від голкіпера кут — Кертис встиг перевести на протилежний кутовий. Через кілька хвилин вже сам Юрій отримавши довгий пас зі своєї половини, змістився до кута карного майданчика і поцілив у ближній стійкотримач. Потім він же пробивав по центру з лінії штрафного, але зовсім нехитро — прямо в кіпера. Через хвилину вже Андрій Курилишин дуже довго зміщувався до центру, в своїй улюбленій манері підлаштовуючи м’яча під ліву, однак на сам удар сил вже не залишилось — пробив мало не в аут.
На 28-ій хвилині Ярослав Кертис заробив штрафний на правому фланзі атаки довжан, і знову Батрин знайшов у карному майданчику суперника голову Якуба. На цей раз «капітан Меск(х)і» поцілив у дальню штангу, але першим на добивання встиг Іван Роман — 2:0.
Зарічани спробували скоротити різницю в рахунку ще до перерви: спочатку Юрій Булеза навісним ударом з лівофлангового штрафного стукнув перекладину, а вже в доданий час Михайло Брич нагадав про свою присутність на полі ударом метрів з 25-ти — Кертис кінчиками пальців відкинув м’яча на кутовий.
Не судилося видно цього дня північним воротам іршавського «Авангарду» бути «розпечатаними». Зате як тільки розпочався другий тайм, зарічани одразу забили в протилежні: навіс з кутового ефектно замкнув Ростислав Великошич. Стрийський форвард на куражі міг ще декілька разів розписатися у воротах своєї колишньої команди, однак то бив у голкіпера, то вище воріт.
Було декілька офсайдів, зафіксованих Вадимом Рубеєм, які викликали хвилі обурення у зарічанському «секторі». Однак перегляд відеозапису не підтвердив однозначних провалів лайнсмена, як це було в попередньому матчі за третє місце. Принаймні з позиції центральної трибуни не можна стверджувати, що на 44-ій та 54-ій хвилинах в момент передач якась зарічанська частина тіла точно не стирчала позаду довжанських спин.
А зрівняли формальні господарі поєдинку із пенальті — на 58-ій хвилині Кертис-старший завалив у власному карному Юрія Булезу і Аркадій Гасинець пробив точно у правий від себе кут — 2:2.
Зарічани намагалися всіляко уникнути серії післяматчевих пенальті: небезпечно бив головою впритул Великошич, були гострі навіси в карний довжан. Запам’ятався момент на останніх хвилинах, коли Василь Булеза біля бровки напроти центральної трибуни чудовим фінтом не тільки зберіг у грі здавалося втрачений м’яч, а й відправив точно на хід Зан-експресу. Шкода тільки, що молодший Василь не зумів правильно розпорядитись фантастичним пасом.
На останній хвилині матчу після розиграшу кутового Василь Булеза навісив у напрямку довжанських воріт, Курилишин головою скинув на хід Зану і той змістившись на фланг навісив звідти у воротарський майданчик. Політ м’яча перервав Михайло Батрин, який створив для центральної трибуни оптичну ілюзію «зрізки» у власні ворота, хоча насправді круглий затріпотів із зовнішньої сторони сітки. В принципі неважливо, оскільки Рубей підняв прапорець і в цьому епізоді виявився абсолютно правим — Курилишин вибігав робити скидку з-за спин довжанських захисників.
Другу поспіль для довжан серію післяматчевих пенальті розпочав Михайло Батрин — удар вправо і Ігнатишин в чудовому стрибку відбиває. Зарічани, як і в невдалому для себе лігочемпіонівському півфіналі, відправили бити першим Владислава Машіко. Кертис стрибнув у правильному напрямку та й м’яч пішов мимо воріт. Другими били капітани, і якщо Якуб зробив все по книзі, розвівши м’яча й Ігнатишина по кутах, то Гасинець вдарив у штангу — 1:0. Без шансів для голкіпера пробив Іван Боднар, а Юрій Булеза ніби повторив удар візаві — 2:1. Ветеран довжанської команди Василь Керечанин вдарив так що Василь Ігнатишин навіть не стрибав, а ось Курилишин знову в площині 18 м² знайшов тонесеньку штангу — 3:1 — і «Боржава» після річної перерви повертає собі титул кращої «зимової» команди Іршавщини. Вітали переможців голова районної федерації Василь Попович, депутат Закарпатської обласної ради Михайло Станко, голова райради Віктор Симканинець, мер Іршави Степан Бобик та начальник сектору молоді і спорту РДА Андрій Данканич.
Окремої згадки заслуговують найкращі на турнірі довжанські вболівальники, які створили для улюбленої команди в фіналі майже «домашню» обстановку, а вихід кожного гравця на нагородження зустрічали шаленою персональною овацією.

TIDNINGEN NYTT LIV