Питання, яке в буремні 90-ті не давало спокою кулакам вихованців численних тренажерних залів та секцій бойових мистецтв, нарешті перемістилося на футбольні стадіони. Як не дивно, але два найбільших села Іршавщини, які за потенціалом власних футбольних талантів як мінімум мали б кожного року розігрувати золоті нагороди районного чемпіонату, ніколи особливих зірок у головних футбольних змаганнях місцевого рівня не хапали. Так, білківчани впевнено здобули районну першість в 2010 році, а ільничани, підсилюючись власними вихованцями з обласного чемпіонату, декілька років поспіль є фаворитами зимового турніру, однак на фоні здобутків інших, куди менших населених пунктів, ці титули м’яко кажучи не вражають.

У звітному ж розиграші ФК “Білки” впевнено очолили турнірну таблицю з першого туру, чергуючи вимучені домашні перемоги з виїзними розгромами. Ільницькі “шахтарі” відставали рівно на пропущений матч проти ФК “Боржавське”, теж йдучи без очкових втрат. Злам трапився в 7-му турі, коли масовий виїзд білецьких футболістів на заробітки досяг критичного рівня і лідери на власному полі поступилися чинному чемпіону ФК “Сільце” з рахунком 2:3. Вже наступна поразка минулої неділі в Заріччі з таким же рахунком відкотила ФК “Білки” на формальне третє місце. На першу позицію вскочили ільничани, які надалі йдуть без втрат, але останні дві домашні перемоги далися біло-синім ой, як нелегко: ледве дотиснувши в 7-му турі на останніх секундах “Греблю” — 1:0, у турі 8-му по ходу зустрічі “шахтарі” “горіли” дубрівській “Дружбі” 0:2, і лише надзусиллями вдалося зберегти залікову “цноту” — 3:2. Маючи в запасі гру проти аутсайдера, підопічні Володимира Савка відірвалися від конкурентів на віртуальні 6 (чи реальні 3) очки, однак нитка везіння десь мусить обірватися, а “зубасті” конкуренти в останніх матчах першого кола пророкують для “шахтарів” очкові втрати. Міркуйте самі: спочатку виїзд у Великий Раковець, який зараз на підйомі — домашня перемога над “Заріччям” 1:0 та бойова поразка в Кушниці 2:3 тому підтвердження; потім домашнє очне протистояння проти “Білок”, яке загрожує відсунути на другий план протистояння останнього туру чинних чемпіонів та віце-чемпіонів (ФК “Сільце” проти ФК “Заріччя”); і нарешті в 11-му турі важкий виїзд в Кам’янське, де розжитися очками — справа надскладна.

Тамтешній “Колос” нарешті вилікував “недугу виїзних поєдинків”, додавши до дубрівських 2:1, загатянські 3:0 та важливу перемогу в останньому турі над “Сільцем” 3:1 і в результаті заскочив на другу позицію турнірної таблиці. Зараз же команда Івана Хили для закріплення на здобутих позиціях повинна здати ряд серйозних іспитів у вигляді домашнього поєдинку із Заріччям, важкого виїзду в Кушницю та прийому лідера в останньому турі перед літньою перервою.

Продовжує утримувати четверту позицію скромна ФК “Гребля”, яка на власному полі вже встигла тричі щедро відвантажити по 5 голів невдачливим гостям — крім 5:1 з Сільцем, у двох останніх турах Василь Бест проспівав “Аргентину-Ямайку” для Загаття та Доробратова. Поки, що лише кушницьким футболістам вдалося винести ноги з греблянської “Квідич-Арени”. До речі, згідно рішення Апеляційного комітету Федерації футболу Іршавського району з команди Кушниці знято три очки за домашню “технічну” перемогу над “Сільцем” і цей матч доведеться грати 17 липня по завершенню першого кола чемпіонату. А поки кушничани намагаються повернути втрачені позиції і після греблянської нічиєї здобули три перемоги поспіль: знову “технічка” над доробратівцями, з яких лише юнаки змогли 5 червня доїхати на найвищий стадіон Іршавщини, домашній розгром Дубрівки 6:2, та вимучена домашня ж перемога над Раківцем 3:2.

Причому матч проти “Дружби” згідно календаря мав відбутися в Дубрівці, однак на противагу загальноприйнятій практиці у день відкриття трибуни на стадіоні, тамтешній сільський голова фактично “вигнав” команду на виїзд, щоб та бува футболом не “зіпсувала свято”. Ще й примудрився звинуватити очільників районної федерації і сектору молоді та спорту РДА в цитуємо: “ігноруванні спортивного заходу”. Не будемо шукати логіку там де гуляє вітер. Краще подякуємо новому керівнику ФК “Дружба” Дубрівка Василю Кваку, який не дозволив місцевому “царьку” поховати футбольну команду і взяв на себе відповідальність за виступ клубу перед футбольною громадськістю району та області. Футбол в Дубрівці буде, і на щастя Володимир Малиновський не матиме до цього жодного відношення.